OMG зеркало МЕФ Курчатов МЯУ-МЯУ мяу мяу

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!

Алоха, дрищики и шизары! Че как настрой? Сегодня я тут решил вам рассказать как я себе купил закладку мефедрона и не пошел на дебильную работу. Полагаю, это будет история, полная положительной энергии и до краев заполненная наркотическим экстазом. Смотрите, дело было так. Однажды мне звонит мой братан, можете его называть ДедМорф. Ну вот, сидим мы с ним в кафешке, пока дегустим бензолку кодеин, а он мне такой: "Бро, у меня новый контакт на шмыг!" Я ему отвечаю: "Да ладно? Откуда у тебя контакты на такую ганджу?" И вот, начинается моя история. Так вот, ДедМорф рассказывает мне, что у него друг, можете называть его ЛовецВоздуха, работает в аптеке и может достать закладки любой дичи. А я в ответ: "Эй, братан, ты шо, за нос тянешь? ЛовецВоздуха, типа, наркодилер?" Но он мне такой: "Братиш, не шути про моего Ловца, он лихой парень! Он мне привезет морфий, если ты захочешь!" Я, конечно, чуть не испугался. Морфий, блин, это же тяжелые наркотики. Но потом я решил, что жизнь слишком коротка, чтобы тратить ее на дебильную работу. Я подумал: "А шо мне делать, когда вокруг одни нищеброды и дегенераты, если не попробовать морфий?" Ведь настоящий комик наркоман всегда готов рискнуть ради новых впечатлений и опыта. Так что, я согласился на заманчивое предложение. Договорились мы с ДедМорфом встретиться на крыше под ночным небом, чтобы осуществить нашу коварную сделку. Я там стоял, развалившись на старых матрасах, и ждал ЛовцаВоздуха, как Иисус ждал своих апостолов. И тут, я почувствовал запах морфия в воздухе. ЛовецВоздуха подкрался ко мне, словно кот воркует в джунглях ночью. Он достал из своего кармана небольшую баночку, а в ней – моя долгожданная закладка мефедрона. Мой оргазм от этих мыслей был столь велик, что я чуть не обосрался прямо на месте. Я подумал, что мои желания стали реальностью, как в магазине детских игрушек. Ну, а потом все пошло по плану. Я дал Ловцу Воздуха несколько сотен бобов, а он мне – баночку с морфием. Я сказал ему спасибо и пожалел о том, что не могу больше сказать. Но я знал, что это только начало. Я снова вернулся на свою квартиру, искромсал пару барбиков, а потом, наконец, открыл баночку с закладкой. Я почувствовал, как кровь разогревается в жилах, а голова начинает кружиться от эффекта морфия. Я ощутил всю мощь и силу наркотического эйфории. Так приветствуя свою новую жизнь, я не пошел на дебильную работу. Я сидел целый день и смотрел комедийные шоу, ржал до слез, и даже забыл про время и проблемы. Весь мир плыл перед моими глазами, словно я находился на самой высокой точке горы и смотрел на все с высоты бога хардбасса. Но такие вещи не могут продолжаться вечно. Постепенно, эффект морфия иссяк, а с ним и моя энергия. Меня охватило чувство пустоты и ощущение, что я упустил что-то важное в этой жизни. Но все же, это было незабываемое приключение. Теперь я смотрю на свою дебильную работу с иронией и улыбкой, зная, что есть в жизни вещи значительно интереснее, чем сидеть на неё и мечтать о чем-то большем. Так что, дрищики и шизары, если вы решите прокатиться на волне наркотического кайфа, помните, что это не для каждого. Но если решите рискнуть, то поискайте закладку у ДедМорфа или ЛовцаВоздуха - они знают свое дело! А теперь я ухожу в морфийный мир, чтобы продолжить свои эксперименты. Удачи вам всем, братаны, и помните: когда жизнь кидает тебя вызовом, отбрось страхи и лезь в самые глубины наркотического эдема!